Коротка історія масажу

Цю процедуру застосовували на інстинктивному рівні. Масаж виражався у погладжуванні, розтиранні, розминанні хворого місця. Одні вчені вважають, що термін «масаж» походить від арабського слова і означає «стосуватися, ніжно натискати». Інші автори вважають, що це поняття у перекладі з грецької означає «стискати руками».

Перші прийоми масажу описані у Китаї та Індії.
У Китаї почали застосовувати масаж із третього тисячоліття до н. е. Спочатку його використовували для зняття втоми, лікування спазму м'язів, вивихів, ревматичних болів. Роблячи масаж, китайці виробляли особливі посмикування в суглобах, іноді навіть лунав тріск. У давньокитайському трактаті містяться дані використання пасивного руху кінцівок, що у час практикується у шведському масажі.

У Стародавній Індії понад чотири тисячі років тому застосовували розтирання тіла для лікування та попередження хвороб. З того часу масаж вважається невід'ємною складовою індійської культури – матері роблять масаж новонародженим, напередодні весілля молодят обов'язково масажують. Індуси часто з'єднували масаж із паровими лазнями.

Багато століть тому цариця Клеопатра під час бенкетів влаштовувала собі церемонію масажу ніг. Стародавні єгиптяни прагнули фізичної досконалості, тому масаж був частиною догляду за тілом. Знамениті медичні центри Єгипту складалися із спортивних майданчиків, тренувальних залів та кімнат для масажу.

В Древней Греции массаж применяли, когда требовалось справиться с боевыми увечьями, спортивными травмами или усталостью. Отец современной медицины, Гиппократ, утверждал, что искусный лекарь должен обязательно владеть искусством массажа и прописывал ароматические ванны для хорошего здоровья.

Древние римляне не представляли свою жизнь без растирания и включали его во многие ритуалы. Богатые жители считали обычным делом втирание в усталые мышцы подогретого растительного масла. После этого следовал общий массаж тела для улучшения циркуляции крови.

В средние времена арабский мир стал центром науки и культуры. Авиценна написал известный во всём мире «Канон врачебной науки», где собрал взгляды и опыт римских, греческих и индийских врачей, а также описал способы лечения позвоночника и разновидности массажа. Массаж проводили в банях, в отдельных сухих и нагретых комнатах.

А в Европе католическая церковь объявила массаж страшным грехом, утверждая, что прикосновения связаны с плотскими утехами. Техника массажа стала уделом знахарок и повитух и передавалась исключительно по материнской линии. К этому умению относились с подозрением, поэтому женщины рисковали попасть на костёр. И только эпоха Возрождения возродила уважение к классической медицине, и постепенно массаж стал востребованным. А путешественники-европейцы выяснили, как высоко ценится данная процедура в других культурах.

До 19 века массаж не был обоснован наукой. Позже образовалось Общество профессиональных массажистов. В Лондоне при больнице Святого Георгия открыли отделение массажа, а шведский массаж стал важной частью медицинской практики. Появились первые экспериментальные и клинические работы по массажу, началось совершенствование методики и техники массажа. И медицинский массаж превратился в целостную систему, что способствует приведению тела, ума и эмоций в равновесие.